Тест-драйв Subaru Forester: третє око
У рамках спільного з ТРК “Україна” проекту ми зганяли до Польщі через кордони “євроблегерів” і тепер уже сумнозвісний перехід “Ягодин”. Телевізійникам необхідно було зрозуміти – чим, окрім ціни, відрізняється паливо з вітчизняних АЗС від польських. Адже одним із основних постачальників “горючки” на наш ринок є концерн Orlen – його паливо імпортують ОККО, КЛО, WOG, Socar, Shell, “Паралель” тощо. А для нас, крім калькуляції справжньої витрати, це був чудовий шанс повноцінно випробувати найсучаснішу з існуючих систем безпеки. Бо в Україні вона через неякісну розмітку працює не в полю силу. Інша справа – дороги ЄС, на яких через два роки мають припинитися ДТП не лише зі смертю, а й з важкими каліцтвами. Задля цього Єврокомісія давно й успішно нагинає і шляховиків, і виробників, зобов’язуючи останніх оснащувати автомобілі системами активної та пасивної безпеки на кшталт ESP. Щоб до 2030 року в Європі ДТП взагалі зникли. От тільки як бути з несанкціонованими натовпами близькосхідних іммігрантів, які обожнюють закидати поліцейські авто “коктейлями Молотова” і зламувати двері фурам?
На АЗС у Любліні до нас підійшов пан і почав купати Forester у комплементах. Виявляється, він сам продає Subaru, але кросовер п’ятого покоління живцем бачить уперше – у Польщі їхня презентація відбудеться лише у березні. Хоча на вулицях “лісників” значно більше, ніж у нас. Але справа швидше в консервативних японцях, які дозволили глобально змінити тільки оптику – інший рестайлінг буває помітнішим.
Але Subaru не до геополітичних викладок – через два роки їхній оптичний комплекс Eye Sight має стати частиною повноцінного автопілота. Тому на спеціально побудованому полігоні на Хоккайдо японці ганяють прототипи системи в режимі 25/8.
На жаль, повноцінного тест-драйву у нас не вийшло. На совість відремонтована “Варшавка” (вона є частиною маршруту E373 Люблін – Київ) виявилася гіршою за польські траси. На такому покриття до будь-якого сучасного автомобіля не буде. Адже осінній бліц-тест Полісся показав, що «лісник» цінний тим, що їде тим краще, чим гірше під його колесами дороги.
Плеяди взагалі завжди і в усьому йдуть своїм нетореним шляхом. І якщо про оппозитні мотори, симетричний повний привід, клиноцепний варіатор власне розробки та оптичний комплекс Eye Sight знають навіть противники марки, то про “обгінну фару” часом не відають і затяті адепти марки. А тим часом її встановлювали відразу на кілька моделей, які в середовищі посвячених іменувалися не інакше як “циклопами”. Хоча з курсу історії за четвертий клас пам’ятаємо, що око у міфологічного монстра було одне. У нашому ж випадку прожектор був додатковим і до певного часу ховався по центру радіаторної решітки, під “налобною” емблемою, яку з цього приводу виконали не. приклад масивної. Якщо водієві з якихось причин було потрібне додаткове світло, він клацав тумблером на важелі покажчика повороту. І темрява відступала: емблема за алгоритмом гаражних ролетів виїжджала вгору, а електроніка активувала ближнє світло, з яким було і простіше, і безпечніше обганяти та атакувати.
Свого часу саме це третє око і стало відправною точкою для розробок систем активної та пасивної безпеки, які у результаті виросли до комплексу Eye Sight. Головна мета якого – допомогти уникнути чи мінімізувати наслідки ДТП. Не менш важливо, що система дарує почуття захищеності та знижує психологічне навантаження водія.
В основі системи – справжнісіньке третє око, що знаходиться перед салонним дзеркалом і пильно стежить за тим, що відбувається. Дві стереокамери, що працюють за принципом людських очей, створюють для нього тривимірні кольорові зображення найвищої чіткості, за якими ідентифікуються зустрічні об’єкти, швидкість їхнього пересування та відстань до них.
“Далекобійність” розпізнавання – комплексу Eye Sight – близько 100 м за умови відносної видимості, контрастності та відсутності опадів. Ми кілька разів залишалися без її всевидячого ока, коли потрапляли в дощ і туман.
